Як не втратити віру, бачачи недоліки церковних людей?
У кого віра міцна, той анітрохи не спокушається слабкостями віруючих. Навпаки, він їх жаліє і намагається допомогти, хоче зміцнити їхню віру. Здебільшого спокушаються слабкі у вірі та двоєдушні (див. Як. 1:8). Тому на кожному християнині і особливо на пастирях Церкви лежить велика відповідальність, щоб таких слабких у вірі людей не спокусити якимись своїми необдуманими діями та словами.
Перед кожним християнином стоїть непросте завдання – зміцнювати не лише свою віру, але й віру оточуючих, передусім рідних і близьких. А віра творить чудеса: злих і похотливих перетворює на добрих і цнотливих, срібролюбивих і скупих – на незажерливих і щедрих, сумних і зневірених – на життєрадісних і натхненних на всілякі добрі справи, гордих і марнославних робить лагідними і смиренними.
Усі нинішні лиха, як і попередні страшні дві світові війни, – це результат маловір'я, невір'я і кривовір'я. У міру зміцнення у народі віри лиха розвіються, як туман на сонці.
