Як заборону Церкви перетворити на її «захист»
Глава УГКЦ Святослав Шевчук. Фото: gazeta.ua
Але як може закриття храмів і заборона богослужінь бути «захистом» Церкви? І яким чином на парафіях УПЦ релігія могла використовуватися як зброя? Відповідь дуже проста – ніяк.
Як не згадати знамениті цитати Оруэлла «війна – це мир», «свобода – це рабство»…
Будь-яка адекватна людина розуміє, що слова Шевчука – повний абсурд.
І тут хотілося б нагадати главі уніатів про нещодавній історичний період, де його структура опинилася в дуже схожій до УПЦ ситуації.
Радянська влада, знаючи про тісні зв'язки Греко-католицької церкви з націоналістами, прийняла рішення про їхню фактичну заборону. З 1946 по 1990 рр. УГКЦ була в підпіллі.
Сьогодні уніати дуже обурюються рішенням Сталіна і називають роки підпілля «мученицькими».
Але хіба не могли тоді більшовики аргументувати заборону УГКЦ сьогоднішніми словами Шевчука? Мовляв, заборона уніатів «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї»?
Існує такий афоризм: «Раб мріє не про свободу, а про своїх рабів».
У нашому випадку уніати, які пережили заборону своєї Церкви, з усіх сил підтримують заборону для православних.
Таке «християнство».
Читайте також
ПЦУ в Лаврі: коли «замість хору співає магнітофон»
Парафіян з Лаври вигнали, ченців до храмів не пускають. Зате є жменька «ченців» ПЦУ.
Вбивство у Святогірську, про яке не можна говорити
Логіка підказує, що Зеленському про вбивство ченця доповіли того ж дня.
Трагедія у Святогірській лаврі: сповідництво чи ні?
Вбивці прийшли до монастиря і, почувши у відповідь: «Слава нашому Господу Богу», почали вбивати. Важливо, що жертвам надавали вибір: вони могли відповісти «правильно» і уникнути розправи.
Темники про вбивство у Святогірську вже запущені?
В «Еспресо» глядачеві дають зрозуміти, що нічого страшного не сталося, що ченців МП не дуже-то й шкода.
Чому рабин і екзарх просять за корупціонерів?
Рабин і екзарх – дуже розумні люди, і не можуть не розуміти, що своїми діями завдають своїй репутації дуже серйозного удару. Втім, вони до суду прийшли. Чому?