На лекції у Лаврі розповіли про «українську традицію» гульбищ у Святвечір
Лекція про «козацьке Різдво» у Києво-Печерській лаврі. Фото: сторінка заповідника у Facebook
Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» організував на території обителі лекцію про «різдвяно-новорічні традиції українського козацтва», які нібито включали бенкети з вживанням м'яса, великої кількості алкоголю та галасливими розвагами у навечір'я Різдва Христового. Про це повідомляє сторінка заповідника у Facebook.
У повідомленні наголошується, що лекція співробітниці Інституту історії України Національної академії наук Ольги Ковалевської «була настільки надихаючою», що заповідник вирішив поділитися з підписниками «особливостями козацького Різдва».
Розповідаючи про вечірні трапези напередодні Різдва Христового у резиденції козацьких гетьманів, Ковалевська повідомила, що «після святкової служби та появи на небі символічної першої зірки в гетьманській резиденції розпочинався бенкет, під час якого смачно їли, багато пили та культурно розважалися». За словами лектора, «Богдан Хмельницький грав на лютні чи то на кобзі; Іван Мазепа чудово музикував (на торбані), співав і танцював; у пошані були вертепи, а згодом і феєрверки».
На Запорізькій Січі, за версією Ковалевської, у Різдвяний святвечір «гуляння були скромнішими». «Після появи першої зірки на стіл додавали делікатеси: дичину, рибу, вареники, сирники, гречані з часником галушки, "свинячу голову до хріну та локшину на переміну", бринзу, пастерму (висушену на сонці баранину), – розповіла лектор. – Серед напоїв на столі були горілка, мед, пиво, брага та численні наливки у коряках та "михайликах"».
За словами вченої, «аби свято було веселим, запорожці грали на кобзах, скрипках, ваганах, лірах, басах, цимбалах, козах, свистіли на сопілках і свистунах».
«Танці також входили до святкової програми. Щоправда, вони були значно менш вишуканими, аніж на гетьманських прийомах. Козаки грали в карти та кості. Закінчувалося святкування традиційним феєрверком – гучною стріляниною з гармат», – продовжила Ольга Ковалевська.
Крім того, вона повідомила, що за часів Івана Мазепи Різдво «не було вихідним днем», а також заявило, що перенесення святкової дати у 2023 році – це «повернення до традиції святкування Різдва за новоюліанським календарем».
Згідно з давнім церковним статутом, напередодні Різдва Христового православні християни дотримуються посту: після вечірні дозволено пісну трапезу з олією та помірною кількістю вина.
Православна Церква в Україні з моменту Хрещення Русі живе за юліанським календарем. Новоюліанський календар розробив професор Белградського університету Мілутін Міланкович у 1923 році.
Як повідомляла СПЖ, Міністерство культури України організувало у Трапезному храмі Києво-Печерської лаври концерт музики італійського бароко для чиновників із уряду Республіки Мальта.
Читайте також
Греція підписала меморандум про захист святинь Єрусалимського патріархату
Парламент Греції наступного тижня ратифікує документ про захист культурної спадщини Єрусалимського Патріархату.
Патріарх Варфоломій прилетів до Будапешта для відкриття православного центру
Константинопольський Патріарх прибув до Угорщини, де очолить освячення православного центру «Фанаріон».
Рейдери ПЦУ інсценували напад на захоплений храм у Києві - ЗМІ
«Єрарх» ПЦУ Сергій Горобцов опублікував у мережі провокативний пост щодо захопленої його людьми Іоаннівської церкви у Биківні.