Притча: про довіру святим

Фото: gazeta.a42.ru

Коли я жив з бабусею і мамою, у нас в квартирі завелися миші. Вони полками бігали, і ми не знали, як від них звільнитися. Мишоловки ми не хотіли ставити, тому що нам було шкода мишей.

Я згадав, що у требнику є напучування одного зі святих диким звірам. Там починається зі левів, тигрів і закінчується клопами. І я вирішив спробувати. Сів на ліжко перед каміном, надів епітрахіль, взяв книгу і сказав цьому святому:

Я анітрохи не вірю, що з цього щось вийде, але раз ти це написав, ти, значить, вірив. Я твої слова скажу, може, миша повірить, а ти молися про те, щоб це вийшло.

Я сів. Вийшла миша. Я її перехрестив:

Сиди і слухай! і прочитав молитву.

Коли я скінчив, перехрестив її знову:

Тепер іди і скажи іншим.

І після цього жодної миші у нас не було!

Читайте також

Львівський детектив XVI століття

Львівські ремісники скинулися на викуп друкарського верстата, вступили у війну з власним єпископом і створили найкращу школу Східної Європи.

​Таємниця забутих катакомбних символів

​Хрест у перші віки християнства сприймався не як атрибут земної влади. Парадоксальна перемога над смертю через добровільне смирення і страждання.

За чашку кави в Стамбулі страчували, а в Римі благословляли

У 1654 році патріарх подарував українському гетьману предмет півстолітньої суперечки, який у Туреччині коштував людям життя, а на Афоні став засобом для молитви.

«Зоряна ніч»: молитва з лікарняної палати

Шедевр із Сен-Ремі підкреслює стійкість людського духу. Посеред бурхливого океану є те, що підтримує наш зв'язок із Творцем.

Боротьба за знання під захистом Ватикану

Університети спочатку були профспілками. А першу в історії академічний страйк виграли студенти, заручившись підтримкою папи римського.

Водостічна труба з обличчям дракона

Гаргулья – не просто прикраса фасаду готичного храму, а випуск водостоку. Місце, яке відвели їй зодчі, красномовно говорить про внутрішній стан людини.