Прямий удар по гріху
Митрополит Антоній (Паканич). Фото: facebook.com/MitropolitAntoniy
Для того щоб боротися зі своїми недоліками і гріхами, потрібно їх виявити в першу чергу, але також важливо проявити рішучість у боротьбі. У будь-якій конфліктній ситуації важлива рішучість. Якщо противник бачить, що він сильніший, що його опонент не має впевненості у своїх силах і намірах і розгублений, тоді з легкістю буде наносити свої удари і вражати ціль.
Приблизно так само відбувається у нашій боротьбі з гріхом. Якщо ми рішуче вступаємо в бій, тримаємо лице перед противником, не даємо йому спуску, то є надія на перемогу. Якщо ж ми не впевнені в успіху, сумніваємося, а чи це ворог взагалі – нічого доброго з цього не вийде.
На жаль, багато хто з нас саме так нерішуче і діють у боротьбі зі своїми гріхами і слабкостями. Вони перестають в них бачити ворога, а отже, перестають боротися з ними. З нерішучості починається потурання собі з сумними наслідками. Ми перетворюємося з людей в «ходячі дерева».
Коли Христос, зцілюючи одного разу одного сліпого, запитав у нього, чи бачить він що-небудь, останній відповів, що бачить людей як ходячі дерева (Мк. 8:24). І це порівняння зовсім не випадково. Ми говоримо, але не виконуємо, проживаємо життя, а не живемо, засмучуємося, однак нічого не змінюємо.
Точно так само і в храмі, незважаючи на його видиму наповненість людьми, може виявитися по-справжньому порожньо. Святі отці неодноразово з жалем говорили, що багато людей тільки своїм тілом ходять в храм, при цьому їх розум і серце залишаються в якому-небудь іншому місці, і храм пустує.
І коли відбуваються ті чи інші глобальні потрясіння, як, наприклад, війни, руйнування, всілякі катаклізми або стихійні лиха, ми намагаємося знайти цьому масу різних причин. Але на головну причину люди не хочуть звертати уваги. У кожної матеріальної катастрофи є своя духовна підоснова, і чим далі людство у своїй життєдіяльності віддаляється від Бога, тим серйозніше можуть бути наслідки для всього Всесвіту.
Читайте також
Таємниця нічного поєдинку в кам'янистій ущелині
Патріарх залишився сам перед смертельною небезпекою. Таємничий Борець з'явився з темряви, щоб подарувати йому нове ім'я, залишивши по Собі пам'ять на все життя.
Дух антихриста всередині церковної огорожі
Зовнішні праведники розіп'яли Христа, не вважаючи себе злодіями. Той самий механізм діє і сьогодні – всередині церковної огорожі.
Час не стер образи святого на найкращого друга
Святитель Григорій Богослов десятиліттями ображався на того, хто був йому дорогий – і не переставав його любити.
Гіркі сльози пораненої природи
Людство оголосило себе безжальним господарем планети. Досвід святих отців повертає нас до дбайливого діалогу з живим Божим світом.
Сором надів маску покаяння і обдурив нас
Після сповіді гріхи прощені, а легше не стає. У чому різниця між покаянням і токсичним почуттям провини?
Майстер, чию останню ікону дописав ангел
Хлопчиком він бачив, як чудесно проявилася ікона в вівтарі. Старцем – як так само чудесно допишеться і його власна.