Що неодмінно потрібно зробити в Різдвяний піст

Митрополит Антоній (Паканич). Фото: church.ua

Різдвяний (Филипів) піст починається 28 листопада, наступного дня після дня пам'яті святого апостола Филипа, одного з 12 найближчих учнів Господа Ісуса Христа, і закінчується 6 січня в переддень великого свята Різдва Христового.

Все багатоденні пости передують великим святам. І одне із завдань поста – підготувати віруючих до глибокого переживання майбутнього свята. Той, хто постить повинен прагнути до усвідомленого проходження посту, максимально зосередитися на духовному житті, щоб зустріч з Христом у святковий день стала дійсно важливою подією. Піст – це боротьба з духовними недугами. І рух в сторону подолання хоча б одного з них – велика перемога.

Коренем зла є заздрість: «Заздрістю диявола смерть увійшла у світ» (Прем.2: 24). Саме ця пристрасть стала причиною першого вбивства. Божественне Одкровення оповідає, що Каїн, старший син Адама і Єви, займався землеробством, а його молодший брат Авель пас овець. Одного разу кожен з них приніс у дар Богу результати своєї праці: Каїн – частину врожаю, а Авель – кращих тварин свого стада. Але Бог не прийняв жертву Каїна. За переказами, на жертвопринесення Авеля зійшов посланий Господом вогонь, а на дар Каїна подібний вогонь, що знаменує угодність жертви Богу, так і не зійшов. І Каїн, засмутившись, розлютився на свого брата і через заздрощі вбив його. Таким чином, початок гріха Каїна корениться в заздрості.

Можливо, хтось, заглянувши в свою душу, чесно зізнається собі в ці дні, що там є паростки або вже цілі порослі цієї смертельної недуги. В такому випадку небезпечно пускати духовну хворобу на самоплив. Заздрість роз'їдає душу. Життя заздрісника вже на землі перетворюється в пекло, всі фарби добра і радості зникають з його життя, він бачить світ і людей тільки через призму ненависті і зла.

Поки наше серце замутнено заздрістю, образами, злопам'ятством, агресією, безглуздо навіть і думати про те, як нам з'єднатися з Господом. Серце, в якому довгий час живе образа, закрито для Бога зсередини. Святитель Григорій Ніський з цього приводу каже: Богу угодно все, Він все може пробачити, але одне Йому не до вподоби: Йому не бажане те, що відбувається без любові.

Пам'ятаючи про це, ми завжди повинні намагатися прощати і просити прощення у інших, не даючи можливості заздрості і образі пустити коріння в нашому серці. І Господь, споглядаючи наше щире прагнення, споглядаючи нашу старанність у боротьбі зі своїми власними пристрастями, зі своїми власними духовними слабкостями і недоліками, обов'язково подасть нам сил для такої бажаної перемоги над гріхом.

КП в Україні

Читайте також

Таємниця нічного поєдинку в кам'янистій ущелині

Патріарх залишився сам перед смертельною небезпекою. Таємничий Борець з'явився з темряви, щоб подарувати йому нове ім'я, залишивши по Собі пам'ять на все життя.

Дух антихриста всередині церковної огорожі

Зовнішні праведники розіп'яли Христа, не вважаючи себе злодіями. Той самий механізм діє і сьогодні – всередині церковної огорожі.

Час не стер образи святого на найкращого друга

Святитель Григорій Богослов десятиліттями ображався на того, хто був йому дорогий – і не переставав його любити.

Гіркі сльози пораненої природи

​Людство оголосило себе безжальним господарем планети. Досвід святих отців повертає нас до дбайливого діалогу з живим Божим світом.

Сором надів маску покаяння і обдурив нас

Після сповіді гріхи прощені, а легше не стає. У чому різниця між покаянням і токсичним почуттям провини?

Майстер, чию останню ікону дописав ангел

Хлопчиком він бачив, як чудесно проявилася ікона в вівтарі. Старцем – як так само чудесно допишеться і його власна.