У цій заповіді Божій – ключ до щастя

Фото: Socratify.net

Перша заповідь Божа, без якої неможливо сходження до інших, говорить: «Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією силою твоєю» – ось перша і найбільша заповідь.

Любов до Бога – природна потреба нашої душі, вона закладена в кожному з народження, прагнення до Бога дано нам разом з життям. Любов до Бога проявляється постійно і повсюдно: в пошуку прекрасного, в захопленні Божим світом, природою, її гармонією і красою, в повазі і шануванні старших, батьків, педагогів, тих, хто нас виховав і виростив. Любов до Бога закладена в творчості, в спробі знайти досконалу лінію, звук, слово. Вона є основою справжньої дружби, щирої любові, будь-якого доброго діла.

Прекрасним і гідним любові може бути тільки добро, а благ один Бог.

До доброго і благого все прагнуть, а значить, свідомо чи несвідомо всі прагнуть до Бога.

У разі зникнення такого прагнення людину покидає життя, радість, любов, натхнення, навіть якщо вона ще автоматично існує. Зубожіння любові – найстрашніше зло для душі.

Бог створив людину за образом і подобою, відкривши їй шлях до богопізнання. І за всі Свої милості і благодіяння, незліченні дари Творець нічого не вимагає натомість, задовольняючись лише нашою любов'ю.

Але як проявити свою любов до Бога? Прагнути виконувати волю Божу. Вона відкрита нам в заповідях, Святому Письмі. Господь Сам сказав нам: «Якщо ви Мене любите, дотримуйтесь Моїх заповідей» (Ін.14: 15).

Намагатися не забувати про Божі милості, незаслужені дари, невпинно славити і дякувати Подавця всіх благ. Пом'якшувати серце своє милостинею і великодушністю: прощати кривдників, допомагати нужденним, співчувати бідним. Як ніщо не може перервати Божої любові до нас, так ніщо не повинно затьмарити Бога в нашому серці. Все, що змушує нас забути про Бога, веде до загибелі душі.

КП в Україні

Читайте також

Таємниця нічного поєдинку в кам'янистій ущелині

Патріарх залишився сам перед смертельною небезпекою. Таємничий Борець з'явився з темряви, щоб подарувати йому нове ім'я, залишивши по Собі пам'ять на все життя.

Дух антихриста всередині церковної огорожі

Зовнішні праведники розіп'яли Христа, не вважаючи себе злодіями. Той самий механізм діє і сьогодні – всередині церковної огорожі.

Час не стер образи святого на найкращого друга

Святитель Григорій Богослов десятиліттями ображався на того, хто був йому дорогий – і не переставав його любити.

Гіркі сльози пораненої природи

​Людство оголосило себе безжальним господарем планети. Досвід святих отців повертає нас до дбайливого діалогу з живим Божим світом.

Сором надів маску покаяння і обдурив нас

Після сповіді гріхи прощені, а легше не стає. У чому різниця між покаянням і токсичним почуттям провини?

Майстер, чию останню ікону дописав ангел

Хлопчиком він бачив, як чудесно проявилася ікона в вівтарі. Старцем – як так само чудесно допишеться і його власна.