Митрополит Антоній Сурожський: про вірність Церкві
Митрополит Антоній Сурожський. Фото: pravmir.ru
Ось у мене запитують, чому я належу до Патріаршої Церкви, і чому я її вибрав, коли мені було ще 17 років, в 1931-му році? З двох причин.
По-перше, тому що мене навчили, що від Церкви можна відійти тільки, якщо вона проповідує єресь. Руська Церква єресі не проповідувала ніколи.
А друге – це те, що коли Церква, якій ти належиш, перебуває в полоні, коли вона в положенні мучеництва, коли вона в гоніннях, то тоді треба їй належати. Якщо можна, бути її вільним голосом. А якщо у тебе немає голосу, за віком, за обставинами, або якщо ти не знаєш достатньо – бути вірним їй.
Якщо потрібно – щоб тебе ганили за неї. Хоча б в малому взяти участь в її видимій ганьбі.
Читайте також
Таємниця нічного поєдинку в кам'янистій ущелині
Патріарх залишився сам перед смертельною небезпекою. Таємничий Борець з'явився з темряви, щоб подарувати йому нове ім'я, залишивши по Собі пам'ять на все життя.
Дух антихриста всередині церковної огорожі
Зовнішні праведники розіп'яли Христа, не вважаючи себе злодіями. Той самий механізм діє і сьогодні – всередині церковної огорожі.
Час не стер образи святого на найкращого друга
Святитель Григорій Богослов десятиліттями ображався на того, хто був йому дорогий – і не переставав його любити.
Гіркі сльози пораненої природи
Людство оголосило себе безжальним господарем планети. Досвід святих отців повертає нас до дбайливого діалогу з живим Божим світом.
Сором надів маску покаяння і обдурив нас
Після сповіді гріхи прощені, а легше не стає. У чому різниця між покаянням і токсичним почуттям провини?