У центрі Києва встановили баню на споруджуваний Троїцький собор

У Києві встановили купол на Свято-Троїцький собор. Фото: Архієпископ Обухівський Іона (Черепанов), Facebook

17 серпня 2019 року у Києві встановили баню на Свято-Троїцький собор, розташований на перетині вулиць Великої Васильківської і Жилянської.

Храм зводився багато років і повністю відтворює масштабний дореволюційний проект.

Присутній на встановленні шатра настоятель храму протоієрей Костянтин Курбанов розповів, що всі з нетерпінням чекали цієї урочистої події.

«У центрі Києва будується собор на честь Пресвятої Трійці. Цей храм будується на вулиці Червоноармійській, або, як вона зараз називається, Велика Васильківська. Будується на місці зруйнованого храму, який почали будувати на початку ХХ століття. Добудувати його через військові і революційні події не змогли, і він був ще до війни зруйнований. Храм будується за тим же проектом, але з урахуванням наших нинішніх реалій», – прокоментував о. Костянтин.

Величезну маківку встановлювали спеціальним краном, через її великі розміри.

Подія сталася в день п'ятиріччя інтронізації Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія.

Архієпископ Обухівський Іона (Черепанов) написав у Facebook: «Цікаво, що цю подію не планувалося приурочити до п'ятиріччя інтронізації нашого Авви (Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, – ред.). Річ у тому, що кран – унікальний, розписаний по об'єктах України буквально по годинах. І саме сьогодні у нього було "вікно"».

Нагадаємо, спочатку Свято-Троїцький храм «на Жилянській» перебував на місці скверу між будинками 49 і 51 по вул. Червоноармійській (Васильківській).

Церква Святої Трійці була розміщена в місцевості Нова Будова з ініціативи митрополита Філарета (Амфітеатрова) про впорядкування парафій Старокиївської частини. Вона замінила Троїцьку церкву у Верхньому місті, що призначалася на знесення згідно з проектом нової організації простору між Софійським собором і Михайлівським монастирем. Проект дерев'яного на цегляному фундаменті храму склав у 1852 р. єпархіальний архітектор Павло Спарро, але в столичному Головному управлінні шляхів сполучення і громадських споруд внесли корективи у вигляд фасадів. Будівництво церкви почалося в 1856 р., освячення відбулося 12 жовтня 1859 р. З розповідей Миколи Лєскова, її священиком в цей час був один з київських "антиків" Євфимій Ботвиновський, який, за чутками, поховав у саморобній крипті під церквою свою улюблену дружину.

Церква в плані мала вигляд подовженого хреста, з шатровим восьмигранним склепінням над середхрестям і шатровою дзвіницею над притвором. У 1865 р. будівля була обкладена цеглою. В кінці XIX ст. зроблена нова цегляна огорожа зі сторожкою. Храмове начиння отримане від старої Троїцької церкви. Крім головного престолу, був приділ на честь великомученика Пантелеймона. Святинею храму була старовинна ікона Божої Матері Казанської.

З 1901 р., коли на Новій Будові активно зводився Миколаївський костел, почався рух за спорудження нового цегляного храму Троїцької парафії, який за величчю не поступався б костьолу. Цим займався спеціально утворений комітет. Спочатку він замовив проект церкви єпархіальному архітектору Євгену Єрмакову. Потім (в 1903 р.) Володимир Ніколаєв підготував інший, дешевший варіант проекту. Далі до проектування запросили інженера Василя Листовничого, у 1908 р. спробували провести конкурс і врешті-решт повернулися до кандидатури Єрмакова, за проектом якого 11 вересня 1911 р. почалося будівництво (в глибині кварталу, біля східних апсид старого храму). Нова церква повинна була бути двоярусною, в плані близькою до прямокутної, з величезним шатром і чотирма малими цибулинними маківками (споруду високої дзвіниці віднесли до другої черги робіт); в її оформленні еклектично об'єднувалися мотиви псевдоруського стилю і однієї з течій модерну — неоросійського стилю. У 1913 р. вже були готові стіни, пізніше спорудили малі бані, але Перша світова війна і революційні події завадили завершенню будівництва. Недобудовану церкву розібрали на цеглу після того, як в 1931 р. Наркомат освіти України дав на це дозвіл.

Що стосується старої церкви, то радянські органи зареєстрували її парафіяльну громаду у вересні 1920 р. На початку 1930-х років храм був закритий і використовувався довільно. Богослужіння відновилося тут при нацистській окупації. Церква діяла і в повоєнний час (ремонт дещо спростив її зовнішність), до тих пір, поки згідно з постановою міськвиконкому від 25 вересня 1962 р. вона не була знесена за одну ніч. Назва храму в різний час відбивалося в найменуваннях Троїцької площі, Троїцького ринку, Троїцького народного дому.

У липні 2011 року Київрада виділила 38 соток під будівництво культурно-просвітницького центру з храмом Святої Трійці.

25 вересня 2011 року, на місці зруйнованого в 1931 році храму на честь Святої Трійці була звершена перша Божественна літургія. З благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира, богослужіння очолив професор протоієрей Віталій Косовський.

Читайте також