17 березня Церква вшановує пам'ять преподобного Герасима, іже на Йордані

Близько 450 року преподобний прийшов у Палестину і оселився біля Йордану, де заснував монастир.

Якийсь час святий був спокушений єрессю Євтихія і Діоскора, що визнавали в Іісусі Христі тільки Божественне єство. Проте преподобний Євфимій Великий допоміг йому повернутися до правої віри.

В обителі святий встановив суворі правила. П'ять днів на тиждень інок проводив на самоті, займаючись рукоділлям і молитвою. У ці дні пустельники не їли вареної їжі та навіть не розводили вогонь, а харчувалися сухим хлібом, корінням і водою.

У суботу та неділю всі збиралися в монастир до Божественної літургії та причащалися Святих Христових Таїн. Після полудня, взявши з собою запас хліба, коріння, води і оберемок гілок фінікової пальми для плетіння кошиків, пустельники поверталися в свої відокремлені келії.

Кожен мав тільки старий одяг і рогожу, на якій спав. Йдучи з келії, двері не замикали, щоб всякий, хто прийшов, міг увійти, відпочити або взяти необхідне.

Сам преподобний являв високий зразок подвижництва. У Великий піст він не їв нічого до самого світлого дня Воскресіння Христового, коли причащався Святих Таїн. Йдучи на весь Великий піст в пустелю, преподобний брав із собою блаженного Киріака, свого улюбленого учня, якого направив до нього преподобний Євфимій Великий.

Під час кончини святого Євфимія Великого преподобному Герасиму було відкрито, як душу покійного Ангели підносили на небо. Взявши з собою Киріака, преподобний негайно пішов в обитель святого Євфимія та віддав землі його тіло.

Преподобний Герасим помер мирно, оплаканий братією і учнями. До самої кончини преподобному Герасиму допомагав у працях лев, який по смерті старця помер на його могилі і був заритий біля гробу святого. Тому лева зображують на іконах, біля ніг преподобного.

Читайте також