Митрополит Корнилій: участь старообрядців в революції – міф

Митрополит Корнилій заявив, що участь старообрядців у революційних виступах – недобросовісний міф. Підписаний Леніним 23 січня 1918 року Декрет Ради народних комісарів «Про відокремлення церкви від держави і школи від церкви» позбавляв релігійні об'єднання права на власність та утворення юридичної особи.

Він пояснив, що з 46 офіційно зареєстрованих старообрядницьких храмів та молілень Москви в 1917 році лише 16 представляли собою окремі будівлі. Інші, включаючи істотне число незареєстрованих молілень та храмів, визначалися владою як «домові», приватні, отже такі, що підлягають негайній ліквідації.

«В роки Громадянської війни багато старообрядців виступили проти безбожної більшовицької диктатури. Багато старообрядців були змушені виїхати з Росії до Європи, Австралії та Північної Америки», – розповів ієрарх. Серед відомих старообрядців-емігрантів він назвав банкіра й відомого благодійника Володимира Рябушинського, засновника волзького пароплавного товариства Дмитра Сироткіна, засновника російського музею народного мистецтва Сергія Морозова.

Велику кількість старообрядців було репресовано, і з них чимало тих, хто постраждав за свої релігійні переконання, за віру. Владика згадав про переслідування та мученицьку кончину єпископа Харківського і Київського Рафаїла (Воропаєва), який був заарештований 8 жовтня 1937 року. Його звинуватили у «висловленні жалю з приводу розстрілу фашистських шпигунів Тухачевського і Якіра» та розстріляли 24 жовтня 1937 року. У 2001 році Освячений Собор РПСЦ благословив шанування єпископа Харківського і Київського Рафаїла як місцевошанованого святого.

Один з найближчих сподвижників єпископа Рафаїла, настоятель київського Успенського храму ієрей Феодор Торлін, був розстріляний у грудні 1937 року.

У катівнях НКВС був по-звірячому закатований і предстоятель старообрядницької Церкви місцеблюститель Московського архіепіскопского престолу владика Вікентій (Нікітін). Увечері 5 березня 1938 року владика Вікентій був заарештований у себе на квартирі. Його доставили у внутрішню в'язницю НКВС на Луб'янській площі. Через кілька днів його перевели у Бутирську в'язницю, а звідти – у Лефортівську. Тут, у медсанчастині, після чергового допиту святитель помер вночі 13 квітня. Тіло його відвезли в крематорій Донського кладовища, а прах поховали в загальній могилі.

«У старообрядців було багато ікон та церковних книг, але все це багатство доводилося постійно ховати від сторонніх очей, щоб не накликати біду від безбожної влади», – розповів Владика.

Старообрядці – православні християни, які не прийняли церковну реформу патріарха Никона і царя Олексія Михайловича. До початку XX століття, незважаючи на всі гоніння, вони становили майже третину населення Російської імперії.

Читайте також