26 вересня – Оновлення храму Воскресіння Христового в Єрусалимі

Історія спорудження цього храму така. Після вільних страждань і Хресної смерті Господа і Спаса нашого Іісуса Христа святе місце Його страждань довго зневажалося язичниками.

Коли римський імператор Тит у 70 році завоював Єрусалим, він розорив місто і зруйнував храм Соломона на горі Моріа, не залишивши там каменя на камені, як про це передбачив ще Спаситель у розмові з учнями.

Пізніше ревний язичник, імператор Адріан, побудував на місці зруйнованого Титом Єрусалиму нове місто, яке назвав своїм ім'ям Гелій-Адріан і заборонив називати місто колишнім ім'ям. Святий Гроб Господній він наказав засипати землею та камінням і на тому місці поставив ідола, а на Голгофі, де був розп'ятий Спаситель, у 119 році збудував храм, присвячений богині Венері. Перед її статуєю приносились жертви демонам і здійснювались язичницькі обряди, які супроводжувались блудом. У Віфлеємі, на місці, де Спаситель народився від Пречистої Діви, нечестивий цар поставив ідола Адоніса. Все це він робив навмисно, щоб люди зовсім забули про Христа Спасителя і ніколи більше не згадували місць, де Він жив, навчав, постраждав і воскрес у славі.

Коли на царство вступив рівноапостольний Костянтин Великий, перший з римських імператорів, який визнав християнську релігію, він разом зі своєю благочестивою матір'ю царицею Єленою вирішив оновити місто Єрусалим та на місці страждання і Воскресіння Господа Іісуса Христа спорудити новий храм, очистити від поганих язичницьких культів місця, пов'язані з пам'яттю Спасителя, і знову всі їх освятити.

Благовірна цариця Єлена вирушила до Єрусалиму з великою кількістю золота, а рівноапостольний Костянтин Великий написав листа Патріарху Макарію I, в якому просив його всіляко сприяти святій у справі оновлення християнських святинь. Прибувши в Єрусалим, свята цариця Єлена знищила всі ідольські капища, очистила місто від язичницьких ідолів і освятила осквернені місця.

Вона палала бажанням відшукати Хрест Господа нашого Іісуса Христа і наказала розкопати місце, де стояв храм Венери. Там був виявлений засипаний Гроб Господній і Лобне місце, неподалік від якого були знайдені три хрести і цвяхи. Щоб визначити, який із трьох хрестів належав Спасителю, Патріарх Макарій наказав покладати хрести по черзі на покійного, якого проносили повз до місця поховання. Як тільки Хрест Христовий торкнувся померлого, він негайно ожив. З безмежною радістю благовірна цариця Єлена і Патріарх Макарій високо підняли Животворчий Хрест і показали Його всім людям. 

Свята цариця негайно приступила до побудови великого храму, який включив у свої стіни місце розп'яття Спасителя – Голгофу і Гроб Господній, що знаходилися на невеликій відстані один від одного. Храм Воскресіння будувався 10 років, і свята цариця Єлена не дожила до завершення будівництва. Повернувшись до Константинополя, вона померла у 327 році. За час свого перебування в Єрусалимі благовірна цариця побудувала храми у Віфлеємі, на Оливній горі, в Гефсиманії і в багатьох інших місцях, пов'язаних з життям Спасителя і подіями Старого Завіту.

Закінчення споруди Новозавітного храму Воскресіння Христового, названого «Мартиріон» в пам'ять Хресних страждань Спасителя, співпало з проходженням I-го Тирського Собору і з тридцятиріччям царювання рівноапостольного імператора Костянтина Великого. Тому освячення храму Воскресіння, що відбулося 13 вересня 335 року, було особливо урочистим. В освяченні храму брали участь ієрархи Християнської Церкви з багатьох країн: Віфінії, Фракії, Кілікії, Каппадокії, Сирії, Месопотамії, Фінікії, Гравії, Палестини, Єгипту. На торжество оновлення були запрошені отці  Тирського Собору, який щойно закінчився. У той же день було освячено все місто Єрусалим.

Читайте також